Сея (Португалія)
| Се́я |
|||
|---|---|---|---|
| — Муніципалітет — | |||
|
|||
| Країна |  Португалія
| ||
| Регіон | Центр | ||
| Округ | Гуарда | ||
| Муніципалітет | |||
| Парафії | 21 парафію | ||
| Уряд | |||
| - Президент | |||
| Площа | |||
| - Повна | 435,69 км² | ||
| Населення (2011) | |||
| - Усього | 24 702 | ||
| - Густота | 56,7/км² | ||
| Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
| - Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
| Поштовий індекс | 6270 | ||
| Код LAU | 0912 | ||
| Покровитель | Діва Марія | ||
| Місцеве свято | 3 липня | ||
| Вебсайт: Офіційний сайт | |||
 |
|||
 | |||
Се́я (порт. Seia; МФА: [ˈsɐj.ɐ][1]) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Гуарда. Розташований у східній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Бейра. Належить до Гуардської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1136 року. Поділяється на 21 парафію. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Верхня Бейра. Площа муніципалітету — 435,69 км², населення муніципалітету — 24702 ос. (2011); густота населення — 56,7 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 3 липня. Поштовий індекс — 6270. Код місцевої адміністративної одиниці — 0912. Складова статистичного регіону Центр.
Сея розташована в центрі Португалії, на південному заході округу Гуарда.
Сея межує на півночі з муніципалітетами Нелаш і Мангуалде, на північному сході — з муніципалітетом Говея, на сході — з муніципалітетом Мантейгаш, на південному сході — з муніципалітетом Ковілян, на південному заході — з муніципалітетом Арганіл, на заході — з муніципалітетом Олівейра-ду-Ошпітал.
1136 року португальський граф Афонсу І надав Сеї форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
1211 року, за заповітом португальського короля Саншу І, замок і округа Сеї перейшли до його доньки Мафалди. Разом із сестрами вона вела війну з братом і новим королем Афонсу ІІ, що прагнув повернути Сею до королівського домену. Міжусобна війна припинилася 1215 року за посередництва римського папи Іннокентія ІІІ. Мафалда передала володіння королю за грошову компенсацію, а Сейський замок — Авіському ордену в особі Фернанду Анеша[2]. Після смерті Афонсу ІІ в 1223 році вона добилася від короля Саншу ІІ повернення доходу з Сеї та особистого щорічного утримання[3].
| Кількість мешканців[4] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
| 27 236 | 29 274 | 30 640 | 31 929 | 33 154 | 32 684 | 31 281 | 34 392 | 35 962 | 34 436 | 31 874 | 31 352 | 30 362 | 28 144 | 24 702 |
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Castelo de Avis // Direção-Geral do Património Cultural. Ministério da Cultura.
- ↑ Hermenegildo Fernandes, 2006, с. 87, 100, 119.
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
- Ceia Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 968-970.
- Hermenegildo Fernandes. D. Sancho II: Tragédia. Lisboa: Círculo de Leitores, 2006. ISBN 9789727599844
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сея (Португалія)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Нормативний контроль |